Виховна робота

  План виховної  роботи

    Галаборської ЗОШ І-ІІ ступенів

       на  2020-2021 н.р.

І.Вступ

   Основною метою педагогічних працівників у вихованні учнів у 2020-2021 навчальному році буде формування громадянина, патріота, інтелектуально розвинену, духовно і морально зрілу особистість, готову протистояти асоціальним впливам, вправлятися з особистими проблемами, творити себе і оточуючий світ.

У роботі з учнями педагогічним працівникам необхідно керуватися Основними орієнтирами виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України, Національною стратегією розвитку освіти в Україні на період до 2021 року, методичними рекомендаціями з питань організації виховної роботиу навчальних закладах у 2020/2021 навчальному році та здійснювати виховну діяльність у відповідності до наступних ключових напрямів:

ціннісне ставлення до себе;

ціннісне ставлення до сім'ї, родини, людей;

ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави;

ціннісне ставлення до праці;

ціннісне ставлення до природи;

ціннісне ставлення до культури і мистецтва.

Серед основних завдань — національне виховання на засадах загальнолюдських, полікультурних, громадянських цінностей, забезпечення фізичного, морально-духовного, культурного розвитку дитини, формування соціально зрілої творчої особистості, громадянина України і світу, підготовка учнів до свідомого вибору сфери життєдіяльності та підвищення відповідальності сім'ї за освіту і виховання дітей.

Протягом  2019-2020 навчального року необхідно підвищити рівень національного і патріотичного виховання та превентивної роботи.

Беручи до уваги методичні рекомендації, слід звернути увагу на те, що 2020-2021 навчальний рік є особливим з точки зору ведення виховної роботи в контексті нових викликів, що постали перед країною, педагогічним  працівникам необхідно переглянути практику виховної роботи та захисту дітей в навчальному закладі.

Педагоги і психологи  можуть зробити багато для того, щоб заспокоїти учнів і допомогти їм адекватно ставитися до подій. Постійний контакт із вчителями та друзями допоможе дітям відновити відчуття безпеки. У такі часи відданість, співчуття та навички вчителя стають особливо важливими та потрібними.

Не завжди доречно радити дітям " забути про це". Дорослим необхідно бути завжди  готовими  до діалогу зі своїми учнями - вони повинні відчувати, що вчителі готові їх вислухати, допомогти проаналізувати відчуття та досвід.

Цьогоріч потрібно бути готовими до  непростих запитань з боку учнів,  дітям  важливо почути відповіді на їхні "чому?". Діти  мають безпосередній стосунок до того, що відбувається в країні: їхні батьки мобілізовані й застосовують зброю, працюють волонтерами. Варто  надавати дітям чіткі пояснення зрозумілою їм мовою, не  давати нездійсненних обіцянок, але потрібно розповідати учням, що держава і громадянське суспільство роблять усе можливе для відновлення миру та порядку в країні, відбиття зовнішньої агресії проти України.

Взаємна підтримка ровес­ників в цій ситуації також важлива. Слід викликати в учнів, особливо на рівні початкової школи, довіру до того, що покликання педагогів-перетворити школу на безпечне для дітей середовище, що їхні батьки чи опікуни зроблять усе можливе, щоб вони почувалися у безпеці.

Також важливо підтримувати  учнів у формуванні позитивних методів подолання стресу та страху, допомагати  їм обрати оптимальні стратегії для тієї чи іншої ситуації. Першочергово необхідно з'ясувати, які саме методи і стратегії  раніше допомагали їм долати страхи чи інші негативні емоції.

В навчальному закладі украй важливу роль відіграє  мікроклімат у колективі. Педагоги мають бути спокійні й виважені.У цьому їм допоможуть звичайні розмови: обговорення домашнього завдан­ня і т.п.. При цьому необхідно уникати додаткового тиску на дітей. Будь-яка поведінка, що може зашко­дити чи відволікати їх, є неприпустимою.

Враховуючи велику кількість загиблих, варто оголошувати хвилину мовчання, наприклад, на початку уроку і пояснювати дітям, що так   вшановуються  загиблі й постраждалі.

У навчальному закладі планується висвітлення інформаціі про системи переадресації для дітей, що можуть потребувати додаткової допо­моги і підтримки. Такі послуги будуть надаватися як на базі школи, так і спеціалістами державних установ, професійних та громадських організацій. Якщо в одного з учнів будуть спостерігатися серйозні проблеми, що не зникають з плином часу, такій дитині буде вчасно надана спеціалізовану допомогу.

 Особливу увагу педагогічні працівники повинні  приділяти також  власному самопочуттю: не  забувати піклуватися про власне емоційне та фізичне здоров'я. Діти, які бачать довкола себе впевнених, спокій­них та бадьорих дорослих, швид­ше повертаються до норми.

Події останніх місяців показали необхідність соціально-психологічного захисту і психологічної допомоги як окремим людям, так і цілим соціальним групам.

Діти, їхні родини потребують психологічної, подекуди психіатричної допомоги, медичного супроводу або реабілітації, моральної підтримки. Від того, як родина переживе шок від втрати члена сім'ї, значною мірою залежатиме те, як складеться подальша доля для членів такої родини. Душевні страждання, які пережили і переживають сім'ї Небесної сотні, загиблих військових, силовиків, Національної гвардії, населення Донбасу  миттєво.

У цьому контексті, важливим є формування просоціальної поведінки підлітків.Підвищена чутливість до подій, що відбуваються - є передумовою формування просоціальної поведінки, що своєю чергою здійснюється шляхом впливів між вихованням у сім`ї та взаємодією учня у школі. Результат внутрішньої діяльності дитини над власними переживаннями та певна реакція на покарання чи похвалу допомагають сформувати основи просоціальної поведінки. Її форми різноманітні: від простої люб'язності до серйозної благодійної допомоги, яку надає людина іншим людям.

 Задля консолідації суспільства необхідно посилити національно-патріотичний характер навчання та виховання, передбачивши використання у виховній роботі з учнями кращих традицій та звичаїв Українського народу.

Для прикладу, проявами патріотизму є громадянський вчинок юних нахімовців, які під час перепідпорядкування Севастопольської військово-морської академії Російській Федерації на знак протесту заспівали Державний Гімн України, поведінка учнів Української гімназії у  м. Сімферополь. Безперечним прикладом патріотичного виховання є  сучасні військові. 

Необхідно планувати виховну роботу так, щоб допомогти дитині визначити, чим саме її сім'я, школа, вулиця, місто найкращі. Чому наша  країна нам дорога. Давати дітям необхідно таку інформацію, що її діти здатні  зрозуміти і обговорити зі своїми друзями.

Основним документом у сфері освітньої політики щодо патріотичного виховання підростаючого покоління є Концепція національно-патріотичного виховання молоді, затверджена спільним наказом Міністерства у справах сім'ї, молоді та спорту, Міністерства оборони, Міністерства культури і туризму, Міністерства освіти і науки від 27.10.2009 № 3754/981/538/493 .

Зусилля педагогічного колективу в 2020-2021 навчальному році мають бути спрямовані на реалізацію проектів  щодо виховання учнів у дусі патріотичного обов'язку, готовності до військової служби та захисту України, повазі до чинного законодавства та засад демократичної, правової держави.

Крім того, під час організації навчально-виховного процесу необхідно дотримуватись приписів наказу Міністерства  від 07.09.2000 № 439 «Про затвердження Рекомендацій щодо порядку використання державної символіки в навчальних закладах України».

Одним із дієвих засобів національно-патріотичного виховання є проведення дитячих та молодіжних ігор у позаурочний час таких, як всеукраїнська дитячо-юнацька військово-патріотична гра „Сокіл” („Джура”), фізкультурно-оздоровчий патріотичний комплекс школярів України  “Козацький гарт” тощо.

Під час проведення виховних заходів з молоддю доцільно використовувати навчальні дебати, що є важливим засобом розвитку в учнів критичного мислення та навичок аргументованого висловлювання.

Особливої уваги потребують питання превентивного виховання, які передбачають впровадження  системи підготовчих та профілактичних дій педагога, спрямованих на запобігання формуванню в учнів негативних звичок, рис характеру, проявів асоціальної поведінки.

Проведений моніторинг стану кримінальних правопорушень свідчить про те, що превентивне виховання потребує удосконалення.

Виховання емоційної культури та конструктивної поведінки особистості є одним із ключових пунктів виховного процесу сучасної школи. Його актуальність обумовлена підвищеним рівнем тривожності школярів. Проявляється це у стресі, тривозі, агресії, особистісних розладах. Існує   необхідність   вчити   дітей толерантному ставленню одне до одного, проводити роботу з розвитку  комунікативних  навичок спілкування.

            Необхідно також налагодити взаємодію з органами внутрішніх справ щодо ефективної профілактики із застосуванням відновних практик для запобігання конфліктам та іншим негативним проявам учнів загальноосвітніх навчальних закладів.

При плануванні превентивної роботи радимо взяти до уваги інформацію, яка характеризує  соціологічний портрет сучасної дитини.

Зусилля педагогів мають бути спрямовані на формування в учнів відповідальності, правомірності шляхів і засобів їх реалізації, моральних якостей, які б регулювали їхню поведінку.

Важливим в питаннях профілактики дитячої жорстокості та насильства  є  проведення належного сімейного виховання,  відродження сімейних цінностей, підвищення ваги виховної функції сім'ї та підняття її авторитету,  підготовка підростаючого покоління до дорослого, сімейного життя.

Актуальною є систематична й послідовна педагогізація батьківської громадськості, оскільки члени сім’ї – це перші вихователі дитини. У навчально-виховному процесі необхідно враховувати, що вплив сім’ї на підростаючу особистість залежить від багатьох факторів, а саме: склад сім’ї (повна – неповна, наявність членів старшого покоління); побутові умови; морально-психологічний клімат; соціальна орієнтація; загальна культура; забезпечення єдності вимог до дитини усіх членів сім’ї; характер спілкування батьків із дитиною; єдність сімейних інтересів.

Цілеспрямована робота має проводитися щонайменше у двох напрямах: педагогічна просвіта батьків з використанням сучасних форм і методів та активне залучення їх до виховної роботи; підготовка підростаючого покоління до дорослого, сімейного життя.

Вченою радою Інституту інноваційних технологій і змісту освіти МОН України схвалена Концепція сімейного виховання в системі освіти України «Щаслива родина» (протокол № 9 від 14 листопада 2012 року), що містить основні положення щодо підготовки молоді до щасливого подружнього життя та формування відповідального батьківства. Документ також передбачає психолого-педагогічну просвіту батьків і їх активне залучення до роботи з дітьми в школі, створення сімейних клубів.

Таким чином, педагогічний  колектив  школи вбачає головну мету національного виховання в набутті молодим поколінням соціального досвіду, успадкуванні духовних надбань українського народу, досягненні високої культури міжнаціональних взаємин, формуванні у молоді незалежно від національної належності особистісних рис громадян Української держави, розвиненої духовності, фізичної досконалості, моральної, художньо-естетичної, правової, трудової, екологічної культури.

          Метою виховання є становлення громадянина України, патріота своєї країни, готового самовіддано розбудувати її як суверенну, незалежну, демократичну, правову і соціальну державу, здатного виявити національну гідність, знати свої обов’язки і права, цивілізовано відстоювати їх, сприяти громадянському миру і злагоді в суспільстві, успішно самореалізуватися  в соціумі як громадянин, сім’янин, професіонал, носій культури.

  Мета виховання конкретизується через систему таких виховних завдань:

- забезпечення сприятливих умов для самореалізації особистості відповідно до її інтересів та суспільних вимог;

- врахування вікових та індивідуальних особливостей школярів, особистісних новоутворень школярів, що передбачає вибір доцільного змісту, форм і методів та відповідних виховних технологій;

- закріплення широких соціальних мотивів громадянського обов’язку, необхідності приносити користь своїй державі;

- врахування соціальних мотивів,  які стають більш диференційовані і дійові за рахунок розширення контактів школярів з ровесниками і вчителями;

- виховання національної свідомості, любові до рідної землі, родини, свого народу, держави;

- формування  мовної культури, оволодіння і вживання української мови як духовного коду нації;

- виховання правової культури, поваги до Конституції України, Законів України, державної символіки;

- забезпечення соціального захисту вихованців, їх психічного і фізичного здоров’я, вироблення спільно з учителями-предметниками, психологом, батьками оптимального режиму життя й організації навчання, створення сприятливого мікроклімату спілкування у класному колективі;

- залучення до здійснення виховного процесу батьків, організація сімейно-родинного виховання;

- спонукання зростаючої особистості до протидії проявам аморальності, правопорушень.

ІІ. Виховна  система

Циклограма роботи

педагога – організатора

Циклограма роботи педагога-організатора коригується  згідно з функціональними обов’язками, планом виховної роботи, календарем знаменних і пам’ятних дат.

ЩОДЕННО

• Самоосвіта. Поповнення портфоліо новими методичними матеріалами;
• Моніторинг відвідування учнями школи;
• Робота з учнями, що входять до активу дитячих організацій та учнівського самоврядування.

ЩОТИЖНЕВО

• Планування роботи на тиждень;
• Надання допомоги класним керівникам в організації та проведенні позакласних заходів.
• Організація та проведення загальношкільних заходів

ЩОМІСЯЧНО

• Уточнення плану роботи на місяць;
• Засідання активу учнівського самоврядування

РАЗ НА СЕМЕСТР

• Організація дозвілля учнів в канікулярний період;
• Уточнення плану роботи;
• Участь в педагогічних радах;
• Участь у загальношкільних батьківських зборах.

С Е Р П Е Н Ь

• Коригування плану виховної роботи на новий навчальний рік;
• Підготовка супроводжуючих матеріалів до річного пану роботи (розробка сценаріїв);
• Організація свята першого дзвоника;
• Надання допомоги класним керівникам в організації та проведенні першого уроку.

В Е Р Е С Е Н Ь

• Допомога класним керівникам в організації класного самоврядування;
• Організація роботи учнівського самоврядування (вибори активу);
• Планування роботи учнівського самоврядування;
• Засідання учнівського активу;
• Організація та проведення заходів до Дня вчителя;
• Залучення дітей до роботи гуртків, секцій, позашкільних установ та шкіл мистецтв;

Ж О В Т Е Н Ь

• Залучення дітей, що потребують посиленої уваги з боку педколективу до роботи шкільних гуртків;
• Організація дозвілля учнів у канікулярний період;

Л И С Т О П А Д

• Організація та проведення заходів до Дня взаєморозуміння з ВІЛ-інфікованими та хворими на СНІД;
• Організація та проведення заходів до Дня вшанування пам’яті загиблих під-час голодомору;

Г Р У Д Е Н Ь

• Підведення підсумків роботи дитячих організацій, учнівського самоврядування за І семестр;
• Аналіз виконання плану виховної роботи за І семестр (спільно з заступником директора з виховної роботи)
• Організація та проведення заходів до Дня Збройних сил України;
• Організація та проведення новорічних свят.

С І Ч Е Н Ь

• Коригування плану роботи на ІІ семестр;
• Надання допомоги органам учнівського самоврядування у коригуванні планів роботи на ІІ семестр;
• Організація дозвілля школярів у канікулярний період;

Л Ю Т И Й

• Загально шкільна учнівська конференція.

Б Е Р Е З Е Н Ь

• Організація та проведення заходів до Міжнародного жіночого дня (8 березня);
• Організація дозвілля учнів у канікулярний період;
• Організація та проведення заходів до Шевченківських днів.

К В І Т Е Н Ь

• Організація роботи волонтерських загонів, щодо надання допомоги ветеранам ВВВ;
• Організація заходів  до Дня Перемоги;
• Організація та проведення заходів до Дня землі;

Т Р А В Е Н Ь

• Організація та проведення заходів до Дня Перемоги;
• Підсумкова загально шкільна учнівська конференція;
• Підведення підсумків роботи дитячих організацій, учнівського самоврядування;
• Організація та проведення свята останнього дзвоника;
• Самоаналіз роботи за минулий навчальний рік;
• Складання плану виховної роботи на наступний навчальний рік (спільно з заступником директора з виховної роботи);
• Підготовка матеріалів, щодо дозвілля дітей у пришкільному таборі.

Ч Е Р В Е Н Ь

• Організація та проведення випускного балу;
• Організація дозвілля учнів у пришкільному таборі;

Календар пам’ятних дат

ОСІНЬ

Вересень

Жовтень

Листопад

ЗИМА

Грудень

Січень

Лютий

ВЕСНА

Березень

Квітень

Травень

ЛІТО

Червень

1 – Міжнародний день захисту дітей

5 – Всесвітній день охорони навколишнього середовища

22 – День скорботи й вшанування пам’яті жертв Великої Вітчизняної війни в Україні

Остання неділя червня  – День молоді

28 – День Конституції України

Серпень

23 – День прапора

24 – День Незалежності

27 – Річниця з дня народження І.Франка

ПЛАН

ВИХОВНОЇ РОБОТИ

за Програмою «Основні орієнтири виховання»

Організаційна робота

Ціннісне ставлення до себе

Мета: Забезпечення повноцінного фізичного розвитку вихованців, охорона та зміцнення їхнього здоров’я. Прищеплення нормального здорового способу життя.

Ціннісне ставлення до сім’ї, родини, людей

Мета: виховання моральних якостей (чуйності, чесності, правдивості, справедливості, гідності, толерантності, милосердя, взаємодопомоги, товариськості, співпереживання, щедрості, поваги до особистості) здатності враховувати думку інших людей, адекватно оцінювати власні вчинки та вчинки інших.

Ціннісне ставлення до праці

Мета: Формування творчої працелюбної особистості, виховання цивілізованого господаря. Підготовка до свідомого вибору професії, визначення свого місця у суспільстві. Формування навичок колективної трудової діяльності; позитивно-емоційного ставлення до праці як до форми буття і способу самореалізації.

Ціннісне ставлення до природи

Мета: Формування екологічної культури людини, гармонії її відносин з природою. Прищеплювати бажання берегти і примножувати оточуючу красу.

Ціннісне ставлення до культури і мистецтва

Мета: Забезпечення високої художньо-естетичної культури особистості. Виховання здатності цілеспрямовано сприймати, відчувати, правильно розуміти мистецтво; здатності висловлювати власне ставлення до мистецтва, творчої діяльності у мистецькій сфері;Організація змістовного дозвілля вихованців.

Ціннісне ставлення особистості до суспільства і  держави

Мета:  Виховання почуття любові до свого рідного краю, Батьківщини, народу, українських законів, традицій та звичаїв; моральних, духовних та історико-культурних цінностей, високої мовної культури; шанобливого ставлення до державної символіки.